Історична довідка

Печеніжчина розташована на кордоні двох великих історико-культурних і природних зон - лісостепу й степу. Проявом взаємовпливу осілого населення лісостепу й кочового середовища степу є топоніми нашого краю. Печеніги, Новий Бурлук - назви, пов'язані з тюркськими народами, які жили тут у різні часи. З Печеніжчиною пов'язане ім'я відомого кошового отамана Івана Сирка, що в 1665-1668 роках очолював печенізьких козаків. На початку XVIII сторіччя в селі Новий Бурлук у місцевого поміщика вчив дітей Г. С. Сковорода - український мандрівний філософ. В 30-40 роках XIX сторіччя в Печенігах у царському полку служили відомі художники: О. Афанасьев-Чужбинский, Яків де Бельмен - друг поета Т. Г. Шевченко, якому він присвятили поему «Сон». У Печенігах народився всесвітньо відомий художник Г. И. Семирадський, картини якого є прикрасою найбільших музеїв миру й приватних колекцій. У Печенізькому районі народилися сім Героїв Радянського Союзу, які були нагороджені за подвиги під час Великої Вітчизняної війни. Широко відоме ім'я Петра Василенко - письменника, поета, автора численних добутків про історію Печенізького краю й Слобожанщини. Ріка Сіверський Донець згадується давньогрецьким істориком Геродотом як границя між скіфами, які жили в Європі, і сарматами, які жили в Азії. А рукотворною прикрасою цих земель стало Печенізьке водоймище («Печенізьке море»). Унікальною природоохоронною зоною й місцем відпочинку на території району є регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле», що розташоване на крайньому півдні Лівобережного Лісостепу на границі зі степовою зоною. Загальна площа його становить близько 4,5 тис. га, де лише вищих рослин ботаніками відкрито близько 500 видів; значна їхня частина занесена в Червону книгу України. Археологічні матеріали свідчать про заселення краю первісною людиною починаючи з IV тисячоріччя до нашої ери. Численні кургани, стоянки й поселення древніх людей сьогодні вивчаються археологами. В 2006 році Печенігам - прекрасній перлині Слобідської України - виповниться 360 років.